#RUSCISM is a form of modern fascism that humanity has once again encountered. What every #European should know and understand today⤵️: 1. Ruscism and the entire #Russian system cannot live without aggression. 140 million Russians are prepared for aggression, they have been

😡 На Харківщині російські FPV-дрони продовжують бити по цивільних автівках: загинув чоловік Сьогодні вдень у селі Шестакове Чугуївського району FPV-дрон влучив в автомобіль ВАЗ 2106. 67-річний водій загинув на місці. Його 65-річна дружина зазнала гострої реакції на стрес.

Der „friedfertige“ Putin führte übrigens 1999-2009 Krieg gegen Tschetschenien, 2008 Krieg gegen Georgien, annektierte 2014 militärisch die Krim und intervenierte im Donbass, führte seit 2015 Krieg in Syrien und seit 2022 den Krieg gegen die Ukraine mit einer Großinvasion.

President Zelensky is right, Russia is a terrorist state. Desperate at its war failure in Ukraine, Russia attacks civilians and civilian targets every day. #RussiaIsATerroristState

私は日本人です。 ロシアは日本の敵です。 画像は無加工でお使い下さい。

This is Oleksandr Tsiatska. He was only 13. russia killed him. On September 21, russian forces struck Katerynivka in the Lozova community, killing his mother and leaving Oleksandr with burns covering around 60% of his body. He died in hospital today. Sashko was a bright, kind and sincere boy. Now he and his mother are together again. Not because they should be. Because russia killed them.

🇪🇪 DAY 160 — I MADE IT TO TALLINN! 🚑 HAVE YOU DONATED YET? As an official UNITED24 partner, I’m raising funds for ambulances for Ukraine. If you haven’t donated yet, please consider doing it today. Any amount matters — $1, $5, $10 or whatever you can give. Every contribution brings us closer to another ambulance that can help save lives in Ukraine. 🇺🇦🚑 Donation link is in my pinned post. 💙💛 Day 160 of my bicycle journey around the world for peace in Ukraine and around the world — I made it to Tallinn! 🇪🇪🚲 This part of the journey was supposed to take me about five cycling days. I had hoped to meet with Estonian political leaders while I was here, but unfortunately my arrival coincided with the annual United Nations General Assembly in New York, so the meetings couldn’t happen. Instead, I pushed hard. I turned what I had planned as roughly five days into three days of cycling, including days of more than 100 km, and finally reached Tallinn. It wasn’t easy, but standing here in Estonia after cycling across the Baltics feels like another important milestone. 🇱🇹 Lithuania 🇱🇻 Latvia 🇪🇪 Estonia The Baltic chapter is complete. Next: SCANDINAVIA. 🇫🇮🇸🇪🇳🇴🇩🇰 Finland, Sweden, Norway and Denmark are ahead as I continue north and west, one kilometer at a time. Slava Ukraini! 🇺🇦 #UNITED24 #HelpUkraine #StandWithUkraine #CyclingForUkraine #SlavaUkraini

🇺🇦 Don't stop believing in Ukraine 🇺🇦 🇺🇦 Don't stop talking about Ukraine 🇺🇦 🇺🇦 Don't stop supporting Ukraine 🇺🇦 #ourwar

Черкаський район провів в останню путь дев’ятьох захисників України, які віддали свої життя за свободу та незалежність нашої держави. Громади району схилили голови у скорботі, прощаючись із Героями, які мужньо боронили Україну та до останнього подиху залишалися вірними військовій присязі й українському народові. 📷Черкаси назавжди попрощалися із загиблими захисниками України Володимиром Кибою, Денисом Кравченком, Андрієм Онищенком та Олександром Комаровим. 📷 Володимир Киба – капітан, військову службу проходив на посаді начальника штабу батальйону матеріального забезпечення військової частини. На жаль, життя військовослужбовця обірвалося під час проходження військової служби у Харківській області. 📷 Денис Кравченко – солдат. Його життя обірвалося в бою на Донеччині. 📷 Андрій Онищенко – солдат, під час військової служби був механіком-водієм механізованого підрозділу. Виконував бойові завдання із захисту територіальної цілісності та незалежності України. Під час одного з таких завдань його життя обірвалося на Донеччині. 📷 Олександр Комаров – старший матрос, під час військової служби був старшим оператором безпілотних літальних апаратів-сапером, мужньо виконував свій військовий обов’язок. Воїн загинув на Харківщині під час виконання бойового завдання внаслідок удару ворожого безпілотника. 📷У Кам’янській громаді попрощалися з Артемом Королем. 📷 Артем Король – молодший сержант. Його життя обірвалося на Донеччині. 📷У Бобрицькій громаді попрощалися з Олексієм Ніколаєвим. 📷 Олексій Ніколаєв – військовослужбовець, боронив Україну з перших днів війни з 2023 року. Життя воїна обірвалося вдома. 📷У Городищенській громаді попрощалися з Станіславом Калугіним. 📷 Станіслав Калугін – військовослужбовець загинув до кінця залишаючись вірним військовій присязі та українському народові. 📷У Сагунівській громаді попрощалися з Сергієм Нікішенком. 📷 Сергій Нікішенко – солдат, проходив військову службу на посаді стрільця-номера обслуги 2 десантно-штурмового відділення 1 десантно-штурмового взводу 6 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини. Під час виконання бойового завдання, загинув на полі бою на Дніпропетровщині. 📷У Смілянській громаді попрощалися з Віктором Малішевським. 📷 Віктор Малішевський – солдат, служив водієм 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти 1 батальйону територіальної оборони військової частини ЗСУ. Його життя обірвалося внаслідок скиду бойового пристрою з БпЛА на Сумщині. Щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам полеглих захисників. 📷Світла пам’ять Героям, які віддали найдорожче — власне життя — за Україну.

Війна забирає найкращих синів і доньок України, які віддали своє життя за свободу та незалежність держави, пише «Наше місто» з посиланням на Криничанську територіальну громаду. 6 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ольгівка Ізюмського району Харківської області загинув військовослужбовець із Криничанської громади Богдан Штурхецький. Богдан Штурхецький народився 4 жовтня 1998 року. До лав Збройних сил України його призвали 12 березня 2025 року. Військову службу проходив на посаді розвідника-сапера одного з підрозділів ЗСУ. У загиблого захисника залишилися мати та брат.

З 20 - 24 вересня 2026 року в Книгу Небесних Героїв Вінниччини записані ще 20 імен полеглих захисників України: 📷Аркавенко Володимир Анатолійович, 1985 р.н. з Ладижина. Мобілізований 22 грудня 2023. Власної родини не мав. Молодший сержант, командир відділення кулеметного взводу механізованого батальйону ЗСУ в Чехії пройшов підготовку за спеціальністю гранатометника, після чого направлений до Британії на підготовку командирів відділення, які успішно завершив 4 травня 2024 року. Служив на Донеччині на посаді командира відділення кулеметного взводу першого механізованого батальйону в/ч. 17 грудня 2024 року під час бою з ворогом поблизу н.п Слов’янка Покровського району Донецької обл. перестав виходити на зв’язок. Відтоді вважався зниклим безвісти. 11 вересня 2026 р. стало відомо, що Володимир героїчно загинув. Траурна церемонія прощання відбулась на площі Фонтанів. Труну з тілом захисника вдячні ладижинці проводжали в останню путь на колінах. Джерело: ФБ, Олександр Коломієць 📷Афанасьєв Микола Іванович долучився до лав ЗСУ у травні 2022 року. У 456-й бригаді транспортної авіації імені Дмитра Майбороди був начальником радіомаркерного пункту групи радіонавігації та посадки літаків радіотехнічної системи роти зв’язку та радіотехнічного забезпечення. Брав участь у боях на Херсонщині, де отримав поранення. Згодом служив на Донеччині, де виконував завдання у складі 35-ї окремої бригади морської піхоти на посаді головного сержанта – командира стрілецького відділення стрілецького взводу. За свою службу нагороджений відзнаками «Золотий хрест», «За зразкову службу». Загинув 25 листопада 2024 року під час ведення бойових дій у районі Вознесенка Покровського району Донецької області. Поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища 21 вересня 2026 року. Джерело: Вінницька міська рада 📷Басенко Євген,1997 р.н. із с. Куниче Крижопільської громади. 25 лютого 2022 року його мобілізували. У 2023 р. Євген долучився до мінометного розрахунку 14-ї бригади Національної гвардії України «Червона Калина». 5 лютого 2024 року виконував бойове завдання в районі села Вербове Запорізької області. Після цього Євген вважався безвісти зниклим за особливих обставин. Згодом суд визнав його загиблим. Джерело: Суспільне. Вінниця 📷Бевз Сергій Петрович, 1977 р.н., житель с. Балабанівка, солдат радіотелефоніст радіостанції батальйону зв'язку. Загинув 16 березня 2026 під час бойових дій у районі н.п. Піски Сумської обл. Про час та маршрут траурного кортежу повідомимо згодом. Джерело: Оратівська селищна рада 📷Бежнар Володимир, 1978 р.н., уродженець міста Умань, житель Калинівської громади, майор. 18 вересня внаслідок ДТП трагічно обірвалося життя людини, який понад 30 років присвятив служінню та захисту України. Навчався у Київському військовому інституті, здобуваючи фах, який у подальшому став важливою частиною його професійного життя. Служив у СБУ, проходив службу в різних військових частинах. У офіцера залишилися мама, донька та брат. Похорон відбудеться 21 вересня: прощання біля будинку матері у с.Дружелюбівка, потім в місцевому храмі. Поховають на кладовищі с.Дружелюбівка. Джерело: Калинівська міська рада 📷 Бурда Вячеслав, 1971 р.н. На захисті країни від перших днів ПМ_ вторгнення. Упродовж трьох років служив у лавах ЗСУ, виконував бойові завдання на Донеччині, Сумщині та Харківщині. У Калинівській громаді повідомили про смерть ветерана війни з села Лісова Лисіївка. Його життя обірвалося 15 вересня 2026 року на 56-му році життя. Джерело: Калинівська громада 📷Варчук Артур, 1989р.н., 18 вересня повідомили про передчасну смерть свого земляка — лейтенанта ЗСУ. До початку ПМ_вторгнення Артур працював у ТОВ «Солодка хата». У січні 2023 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження військового навчання Артуру присвоїли офіцерське звання. Свій військовий шлях розпочав на Яворівському полігоні. Згодом виконував завдання на Покровському напрямку. Через погіршення стану здоров’я його перевели до підрозділу на Вінниччині, де він продовжив службу на посаді командира резерву рядового складу. Життя Артура раптово обірвалося у 36 років. Без сина, батька, брата та онука залишилися його батьки, дві донечки, сестра та бабуся. Поховають у рідній Калинівці. Джерело: Калинівська громада 📷Вірський Анатолій Іванович. У день поховання, 24 вересня 2026 року, на території громади оголошено День жалоби. Джерело: Жмеринська громада 📷Дем'янюк Роман Леонідович, 23 вересня 2026 року у Оратівській громаді оголошено днем жалоби. Траурний кортеж прослідує за маршрутом: м. Вінниця – м. Липовець – с. Чагів – с. Мервин – с. Лопатинка – селище Оратів (через центр) по вулиці Подільська – с. Новоживотів - с. Якимівка (Правилівка) – с. Кам'яногірка – с. Скоморошки – с. Скала. Поховають воїна у с. Скала. Джерело: Оратівська селищна рада 📷 Донець Юрій Дмитрович, 23.02.1972 р.н., житель м. Погребище, старший механік-водій 2 взводу ОП 4 роти ОП (на бронетранспортерах) 2 батальйону ОП в/ч 3027 НГУ, солдат. Загинув 15 вересня 2026 р. в районі околиць н.п. Рубіжне Покровського району Донецької обл. внаслідок ворожого удару БПЛА. 23 вересня 2026 року, у першій половині дня, транспорт із тілом загиблого воїна-Героя прибуде до рідного дому за маршрутом:с.Кошів, с.Збаржівка, с.Дзюньків, м.Погребище до батьківського дому - вул. В.Стуса. Чин поховання відбудеться того ж дня. Джерело: Погребищенська міська рада 📷Капелистий Микола Анатолійович, 1974 р.н., мешканець села Рів. Загинув 14.09.26 під час бойових дій поблизу м.Сергіївка Покровського р-ну Донецької обл. У день поховання, 25 вересня 2026 року, на території Жмеринської громади оголошено День жалоби. Джерело: сайт Жмеринської громади 📷Климчук Василь Михайлович, 1974 р.н. з Ракової. 21 вересня 2026 року у Вінницькому військово-медичному клінічному центрі центрального регіону помер наш 52-річний земляк – Захисник Збройних Сил України. Останнім місцем роботи його був Вінницький обласний ТЦК. Висловлюємо щирі співчуття матері, дружині, сину, доньці, брату, сестрі, рідним і близьким померлого воїна. Джерело: Селищний голова Валерій Немировський і Тульчинська РВА 📷Кравчук Рустам Євгенійович, 1985 р.н. з Вінниці. У цивільному житті працював помічником кухаря в одному зі шпиталів міста. Долучився до війська у вересні 2024 року. Служив у 214-му окремому штурмовому батальйоні, воював на Покровському напрямку. Там і прийняв свій останній бій 15.12.2024 у 39 років. Разом з побратимами 214-го окремого штурмового батальйону виконував бойові завдання на Донеччині. З 15 грудня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим. Згодом рідні дізналися: загинув поблизу села Успенівка Покровського району Донецької області, захищаючи нас від окупанта. Поховання на Алеї Слави Сабарівського кладовища. Джерело: Вінницька міська рада 📷Красільник Павло Миколайович, 05.04.1982 р.н., молодший сержант, м.Хмільник. Загинув 18 вересня 2026 року поблизу н.п. Новомиколаївка Запорізької області в бою. Джерело: ГО “Волонтери Хмільника“ 📷 Крижовий Микола Михайлович 1984р.н. із села Іванів. Закінчив в 2001 році Іванівську ЗОШ І-ІІІ ст., здобув фах водія в Гущинецькому профтех. училищі, займався підприємницькою діяльністю. У 2017 одружився. У вересні 2026 мобілізований до лав ЗСУ. Військовослужбовець помер 20 вересня 2026 р., перебуваючи в учбовій частині. Чин похорону 25.09.2026 Джерело: Іванівська сільська територіальна громада 📷Плюта Віталій Степанович Городківська громада повідомила про загибель Захисника України Віталія Степановича Плюти, жителя села Вільшанка. Воїн віддав життя, захищаючи Україну, її свободу та майбутнє. Чин поховання загиблого Героя відбудеться 15 вересня 2026 року о 09:00 у Хмельницькому. Джерело: Городківська сільська рада 📷Погребняк Віталій Олександрович, 2004 р.н. з Великої Мочулки. У 2024 році, після здобуття професії електрозварювальника, добровільно став на захист країни, призваний до лав ЗСУ. 12 серпня 2024 р. Віталій прийняв свій перший бій поблизу Новоселівського на Луганщині, де зник безвісти. Через два роки родина отримала результат ДНК-експертизи, яка підтвердила, що Захисник загинув у бою. Віталію було 20 років. До Соболівської громади на щиті 24 вересня повернувся на віки… Джерело: Гайсинська РВА 📷Поліщук Віктор Володимирович, 1990 р.н. із с. Глинськ. Здобув фах автомеханіка у Барському автомобільно-дорожньому технікумі. Працював на приватному підприємстві «Ларіс». Мобілізований 4 березня 2022 р. Його життя обірвалося 19 вересня під час бойового завдання на Чернігівщині. У Віктора залишилися батьки, дружина та дворічний син. Поховають 24.09.26 на кладовищі с.Глинськ. Джерело: Калинівська міська рада 📷Федорович Сергій Миколайович, 1983 р.н. з Тростянця. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення школи №1 вступив до Вінницького кооперативного коледжу економіки і права, де здобув фах техніка-технолога за спеціальністю «Технологія харчування». Працював на Тростянецькому м’ясокомбінаті, а згодом — оператором та старшим оператором на АЗС ТОВ «БЕСТ ОЙЛ ТРЕЙД». 12 травня 2026 Сергія мобілізували до лав ЗСУ ІІ-им відділом Гайсинського РТЦК та СП. Сапер 2-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу в/ ч А2980, у складі 11-го окремого штурмового батальйону «Київська Русь» 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем ім. Я. Гандзюка ЗСУ,- Загинув 18 вересня 2026 р. Це сталося поблизу н.п. Райполе Синельниківського району Дніпропетровської області — внаслідок обстрілу противником із застосуванням FPV-дронів по позиції військової частини. Назавжди 43 роки. У Сергія залишилися дві доньки — 17-річна Аня та 4-річна Ліза. Джерело: Тростянецька селищна рада 📷Хоменко Сергій Анатолійович, 1972 р.н., молодший сержант. 21 вересня 2026 р., у лікарні Мечникова м. Дніпро, внаслідок травм, отриманих в ДТП, помер житель с. Довжок, санітарний інструктор медичного пункту 3 механізованого батальйону в/ ч А4977. Джерело: Погребищенська міська рада

Сьогодні Львівщина прощається із захисниками: 📷 Іван Мазур Житель міста Жидачів. Учасник АТО, лідер ГО «Спілка учасників АТО Жидачівщини». З початку повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ. Був командиром відділення 3 зенітного ракетного взводу зенітної ракетної батареї зенітного ракетного дивізіону 24 окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув 20 вересня поблизу населеного пункту Куртівка Донецької області. Захисникові було 55 років. 📷 Василь Кремінець Житель села Стремінь Шептицького району. Стояв на захисті країни із початком повномасштабного вторгнення. Був водієм реактивної артилерійської батареї військової частини А1008. Загинув 20 вересня біля населеного пункту Сподобівка Харківської області. Воїну було 29 років. 📷 Іван Собчук Родом із Сокальщини. Долучився до захисту Батьківщини 22 липня 2024 року. Служив у складі військової частини А1376. Згодом під час служби на Сумщині зазнав поранення. Помер 24 вересня. Йому було 52 роки. 📷 Василь Рибак Проживав у Сокальській громаді. Долучився до лав Збройних Сил України в серпні 2023 року. У грудні того ж року потрапив у ворожий полон, де провів понад два роки. Повернувся додому 6 березня 2026 року. Помер 24 вересня. Йому було 50 років. Вічна шана та памʼять!

Dieses Drehbuch kennt man bereits. Dazu die Beteuerung, dass man keinen Krieg gegen Europa will. Wir sollten verstehen, wie es ernst die Lage gerade tatsächlich ist #putin

Thank you Simon Shepherd for funding three sessions! 💙💛

Another delivery by our aid partners SOTA. Personally, I’m never not moved by those in need of support. And hoping in some small way that they may not feel alone. 🗣️”We have sent aid to the family of a wounded serviceman who lives with three people with disabilities. In these difficult times, it is especially important to be there for those who need support. We are glad to have the opportunity to help families who have found themselves in difficult life circumstances. We sincerely thank our partners from France 🇫🇷 Agir Ensemble Pour l'Ukraine and Great Britain 🇬🇧 Surrey Stands With Ukraine for their trust, support, and concern. It is thanks to your help that we can continue to support children and families in need. #wedontstop 🇺🇦🇬🇧