Я вважаю, що посилатися на міжнародне право — це слабка позиція.
Не помилка, але слабка позиція.
Так, згідно міжнародного права, ми жертви, ворог агресор, вони погані, ми хороші.
Але міжнародне право в світі ніхто в хуй не ставить. Це зручний інструмент, коли сильному треба якось легалізувати свої дії.
Загалом це таке класне поле для полеміки. Дозволяє робити гучні заяви, звинувачувати, виправдовувати, напускати туману.
І в полеміці росіяни сильніші за нас, за європейців, за американців. Вони вигадали формулу «а в США негрів лінчують», і вони ж зможуть через який-небудь кейс Косово пояснити, що весь світ має бомбити Київ.
Так само слабкою є позиція жертви. Вона сильно перетинається з темою міжнародного права.
Уйгурів всім дуже шкода, наприклад. Якщо ви не знали про уйгурів, почитайте — вам також їх буде дуже шкода. Тільки це «шкода» не змінить ні-ху-я.
На мою думку, сильними є дві позиції:
1. Фанатичне бажання знищити росію
2. Розподіл світу на кровожерливих комуністів і лицарів добра та свободи
Тупе, спрощене, безкомпромісне розділення світу на хороших та поганих — це те, чим користуються всі сучасні політичні сили. Це чистий популізм, проте й світ зайшов в фазу гіперпопулізму.
Європейські та американські платники податків не хочуть слухати про якісь меморандуми, норми міжнародного права, правила ведення війни. Чесно кажучи, всьому світу все рівно, скільки сьогодні вночі помре цивільних українців.
За сильну Європу проти орди комуністів азіатів спідозніків снохачів. Оце продукт, що відповідає сучасним тенденціям.
У нас є перевага: ми буквально це робимо.
Ми можемо продавати не абстрактну ідею боротьби за європейські цінності, а реальну війну проти орд гандонів з прапорами СРСР, проти КНДР та Ірана.
І ось цю боротьбу треба подавати не як страждання, а як натхненний хрестовий похід.
Ви можете сказати «який нахуй хрестовий похід, який нахуй натхненний» і будете абсолютно праві. Але ви не є цільовою аудиторією.
Нам всім, звичайно, знову бути полем бою світової війни не треба. Але воно вже відбувається. І треба надихати західний світ, щоб він включався.
Дайте нам ракет, і ми убʼємо всіх комуністів. В прямому етері.
Хай вболівають, наче це футбольний матч.
Доречі, саме так нас зображають прихильники України. Вони роблять меми про те, які ми войовничі. А не про те, які ми бідосі.
Вважаю, що тема жертви, апеляції до міжнародного права себе вичерпала. Хай дипломати та юристи цим займаються, але держава, президент мають змінити риторику.