>апарат/офіс/канцелярія/радник
КОГО ЗАБЫЛ?
В черговий раз апарат/офіс/канцелярія/радник президента припустилися(ь) дуже невдалої комунікаційної помилки, вирішивши публічно заявити про передачу двох північнокорейських військовополонених Південній Кореї.
Сам факт передачі не є проблемою. Навпаки, Сеул давно заявляв, що готовий прийняти північнокорейських військових, які побажають залишитися в Південній Кореї, і Україна протягом тривалого часу координувала це питання з корейською стороною.
Проблема саме в публічності.
Для Сеула це надзвичайно чутливе питання. Південна Корея дуже обережно працює з перебіжчиками з КНДР, оскільки Пхеньян традиційно трактує подібні випадки як недружні дії, незаконне утримання або навіть «викрадення» своїх громадян. Саме тому корейська сторона, за словами президента Лі Чже Мьона, погодила з Україною конфіденційність передачі. Після заяви Зеленського Сеул прямо висловив жаль через порушення цієї домовленості.
В принципі, нам може бути абсолютно байдуже, що саме думає з цього приводу Північна Корея. Але якщо наш партнер прямо просить не робити певну інформацію публічною через потенційні дипломатичні та безпекові наслідки, то перетворювати це на красивий фрагмент виступу з трибуни ООН виглядає щонайменше дивно.
Тим більше що Південна Корея, попри обмеження щодо передачі Україні військових технологій та озброєння, все одно надає Україні фінансову й матеріальну допомогу та підтримує двосторонню співпрацю (хоч і менше в останні роки). І це партнерство також потребує нормальної дипломатичної комунікації.
І проблема тут ширша за один конкретний епізод.
Ми вже неодноразово бачили ситуації, коли бажання зробити яскраву публічну заяву випереджало оцінку її практичних наслідків. Сотні «Фламінго» на день, «Пелікан», вимкнення світла в Москві, «закриємо небо над Росією» та інші гучні формулювання добре виглядають у заголовках, але потім можуть створювати цілком реальні проблеми, коли очікування стикаються з реальністю.
Публічна комунікація держави має не лише красиво звучати. Вона ще й має враховувати домовленості, інтереси партнерів та наслідки для подальшої роботи.
Бо в черговий раз необдуманий піар може зробити гірше всім.
P.S. можна хочаб не робити нові проблеми, якщо не хочете вирішувати попередні ?